Уряд переглянув більше тисячі довідок та ліцензій для бізнесу. Чому на цьому реформа дерегуляції не завершена?

Вести свій в бізнес в Україні – непросто. Це підтверджує кількість дозволів, довідок та ліцензій, які підприємці мають отримувати регулярно. На початку цього року в Уряді створили спеціальну Міжвідомчу робочу групу із дерегуляції. Її фахівці, обстеживши бізнес-процеси, виявили близько тисячі державних регуляторних інструментів для бізнесу. Щоби полегшити життя підприємцям – їх взялись переглядати на доцільність. І вже навіть дійшли до кінця складеного списку. Яких результатів досягли та чому на цьому реформа дерегуляції не завершена – розповідає Заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. 

Що вдалось дерегулювати від початку 2023? 

Як працює реформа дерегуляції у 2023 році я вже неодноразово розповідав. Якщо коротко: Міжвідомча робоча група під головуванням двох віце-прем’єрів, за підтримки міжнародних партнерів, переглядає необхідність та процедури отримання дозвільних документів. До засідання долучаються представники міністерств-регуляторів, які відповідають за інструменти, що розглядаються. Знайти у нашому законодавстві найбезглуздіші дозволи також допомагають експерти аналітичних центрів (як-от BRDO, ЦЕС чи ЦЕВ). 

За результатами засідання МРГ ухвалює рекомендацію  – скасувати, спростити чи цифровізувати,  або залишити без змін той чи інший регуляторний інструмент. Також при аналізі враховуються міжнародні та євроінтеграційні зобовʼязання України.

Дійти до кінця складеного списку регуляторних інструментів, які варто було переглянути, вдалось трохи більше як за півроку. Станом на кінець літа основна робота була виконана. 

Результат – з понад тисячі  регуляторних інструментів, які розбирали на засіданнях,  скасувати за непотрібністю чи застарілістю треба майже чверть (230), а половину (535)– спростити чи цифровізувати. 

Загалом, охопили понад 20 галузей (ті, що належать, наприклад, до компетенції Мінекономіки, Мінекології, Мінінфраструктури, Міністерства енергетики України та НКРЕКП, МОЗ, МКІП, МОН, Мінмолодьспорту, Держкіно, Держспецзв’язку). 

До прикладу, рекомендуємо скасувати: 

• Подвійну реєстрацію вживаних транспортних засобів. Тобто зараз підприємець, що перепродує б/в автівки, має спершу оформлювати їх на себе, а потім – вже на покупця. Така зміна стосуватиметься щоденної роботи тисяч підприємців;
• Ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном;
• Погодження місцевими органами влади режиму роботи підприємств у сфері послуг;
• Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, як застарілі та такі, що не відповідають вимогам ЄС.

Рекомендувати мало, треба – виконувати

На жаль, рекомендація МРГ – лише перший крок у процесі дерегуляції. Спрощення чи скасування регуляторних інструментів  – фактично відповідальність органів виконавчої влади, яким рекомендація і адресована. Саме вони мають розробляти відповідні зміни у вигляді постанов Уряду або законопроєктів. 

Однак, зі свого боку ми намагаємось прискорити процес. Що для цього робимо?

• Обліковуємо виконані та проігноровані рекомендації. Тобто контролюємо процес та наглядаємо за його виконанням;
• Разом із аналітичними центрами, які долучались до перегляду дозвільних документів для бізнесу,  допомагаємо із підготовкою відповідних проєктів постанов та законопроєктів. Тобто беремо частину роботи із розробки законодавчих змін на себе; 
• Проводимо робочі зустрічі  із головами комітетів парламенту, на яких адвокуємо зміни та намагаємось прискорити потрапляння відповідних законопроєктів до порядку денного у Раді. 

Процес, як бачимо, тривалий і між рекомендацією МРГ та втіленням її в життя зазвичай минає кілька місяців. Наразі парламентом або Урядом ухвалені 52 рекомендації МРГ. Серед них: 

• Ліцензія на посередництво у працевлаштуванні за кордоном, як обтяжливий інструмент державного регулювання та запроваджено декларативний принцип виходу на ринок. 
• Дозвіл на ввезення видавничої продукції, що має виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, оскільки це і так заборонено. 
• Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, як застарілі та не відповідають вимогам ЄС. 
• Погодження місцевими органами влади режиму роботи підприємств у сфері послуг, як не актуальний та застарілий тощо

Що далі?

Найважливіша – думка бізнесу

З вичерпанням списку із тисячі дозвільних документів робота дерегуляційного МРГ не завершиться. Далі в планах – так звані “хітові засідання”. Тобто ті, на яких розглядають найбільш актуальні для бізнесу питання, із якими підприємці самі до нас звернулись. 

(До слова, долучитись до процесу дерегуляції може будь-який представник бізнесу, треба лише заповнити форму на сайті та внести свої побажання щодо скасування чи спрощення тих чи інших регуляторних інструментів).

“Хітові” розгляди дозволів вже практикувались і раніше, під час  планових засідань. Найближчим часом ми продовжимо цю практику. 

Що болить бізнесу? Перелік такого – невичерпний. Та переважно це спрощення банківських, податкових та фінансових операцій. 

Один із прикладів масштабного запиту (неодноразово чув таке прохання особисто) –  скасувати обов’язковість  підпису актів виконаних робіт для ФОПів. Це – застаріла практика, притаманна пострадянським країнам. Особливо вона заважає вести справи з іноземними партнерами, бо ті – просто відмовляються від угод через невідповідність документів. Натомість пропонуємо використання інвойсів, як це роблять за кордоном.

До прикладу, за оцінками CASE Україна, у 2021му економіка втратила до 34 млрд грн на рік через вимогу оформлення актів виконаних робіт на всі господарські операції. 

Фокус на державний нагляд та контроль

Наступна масштабна задача реформи дерегуляції – загалом змінити та осучаснити систему державного нагляду та контролю. І змінити її підхід із репресивно-карального на превентивний.

Тут вже маємо велике напрацювання – проєкт закону №5837  «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Його ухвалення ми рекомендували на одному із засідань МРГ в травні. 

Законопроєкт має на меті створення сприятливого середовища для  ведення бізнесу, розвиток малого і середнього підприємництва. І передбачає, зокрема, добровільне страхування цивільної відповідальності роботи підприємців (для застрахованих підприємців із середнім та незначним ступенем ризику зменшиться кількість планових перевірок), впровадження аудиту діяльності підприємців, як попереджувального заходу (це також зменшить кількість перевірок), створення в органах контролю громадських рад за участі бізнесу та цифровізацію заходів контролю та обміну документами. 

Громіздка частина реформування системи держконтролю  –  переглянути сфери відповідальності органів контролю.

Зокрема,  Держпродспоживслужби, Держпраці, Держекоінспекції, Держлікслужби та Укртрансбезпеки. 

Цей процес вже стартував. В останніх числах серпня – на початку вересня, до прикладу, МРГ переглянула функціонал ДПСС. Частину регуляцій рекомендували спростити. Наприклад, цифровізувати подання заяв на фітосанітарну експертизу для експорту та експлуатаційні дозволи на виготовлення та зберігання продуктів. А для фітосанітарного контролю пропонується застосовувати ризик-орієнтований підхід. Тобто тих підприємців, які не мали порушень раніше, перевірятимуть рідше. 

Загалом, перебіг реформи дерегуляції – складний та тривалий, але необхідний для розвитку підприємництва в Україні. Адже чим простішим буде ведення бізнесу, тим більше матимемо охочих розвивати власну справу та тим самим – і економіку країни.